12-річний миколаївчанин у свій ще надто юний вік вже є доволі відомим дзюдоїстом не лише в Україні, а й за її межами, здобув не одну перемогу на найпрестижніших турнірах.
Данило каже, що мріяв про великі досягнення ще з раннього дитинства. Змалечку цікавився футболом, активно займався фізкультурою. Але визначитися із тим, яким видом спорту зайнятися серйозно, ніяк не міг. А коли хлопцеві виповнилося 6 років, його дядько Василь Молошик відвів його на перше тренування із дзюдо у львівський спортивний клуб «Богатир». І Данило так захопився, що вже жодного дня не міг прожити без дзюдо. Про серйозність його намірів свідчить навіть той факт, що вже за рік наполегливих тренувань початківець взяв участь у престижному Всеукраїнському турнірі «Кубок Динамо», де виборов «золото». Ця перемога ще більше піддала духу, і хлопець почав тренуватися ще наполегливіше. Це дало результати. За останні 5 років юний дзюдоїст здобув більше 40 перемог у республіканських та міжнародних турнірах. Здавалося б, про що ще можна мріяти у такому юному віці? Але Данило не збирається зупинятися на досягнутому і щиро вірить у те, що у майбутньому стане олімпійським чемпіоном. Відрадний факт: його активно підтримують і мама Тетяна, і тато Іван, й усі рідні та знайомі. А ще за нього активно вболівають його вчителі, дирекція Миколаївського НВК, де зараз навчається хлопець. Вони вважають (і це цілком заслужено), що Данило Федорик є не лише гордістю їхньої школи, а й “іміджмейкером” нашого Миколаєва.
Та мріє Данило не лише про власні спортивні досягнення. Як зізнався, він дуже хоче, щоб у Миколаєві було якомога більше спортивних споруд, секцій, де діти могли б із користю проводити час. Мріє про те, щоб його однолітки нарешті усвідомили, що вести здоровий спосіб життя не соромно. А «крутизна» полягає не у тому, щоб закурити цигарку і випити пляшку слабоалкогольного напою, а в тому, щоб стати достойним майбутнім для свого краю.
Вікторія Ничта
