Війна змусила українців покинути свої затишні домівки та втікати світ за очі.
Щоб зберегти життя, люди готові покинути нажите і здолати сотні й тисячі кілометрів.
Такі люди прибувають і в нашу місцину. Бо наразі в нас не чути стрілянини, гулу військових літаків, танків, бронемашин, лише сирена за сиреною сповіщають, що можливе бомбардування. Але наші «соколики» перехоплюють ворога над Києвом та найближчими до столиці містами, як і не дозволять російським літакам кружляти над іншими великими й малими містами та селами України. Тому прихиститися від війни у нас можна…
Начальник відділу соціального захисту Миколаївської міської ради Олег Старовецький розповідає, що до територіальної громади прибули майже п’ятсот переселенців із вражених війною місцевостей України. Кожна родина чи окремі люди, котрі прибувають на територію громади, мають стати на облік у відділі соціального захисту.
– За сформованою базою даних ми наводимо контакти, щоб людям допомогти, – продовжує Олег Старовецький, – а також передаємо інформацію іншим органам для перевірки. Загалом через відділ соцзахисту прихисток знайшли майже 400 переселенців, решта людей перебувають у приватних помешканнях. Постійно прибувають ті, хто втікає з домівок від військових дій. Багато людей ще перебувають у дорозі, їм теж потрібна допомога. Завдяки роботі старост, працівників відділу, моїх особистих друзів та друзів працівників відділу соцзахисту, попередньо ми створили резерв помешкань, і він уже зайнятий. Продовжуємо пошук.
Прибулі охоче поселяються у приватних помешканнях. Також ми створили умови для тимчасового проживання десяти людей у Будинку дитячої та юнацької творчості, яким люди вже скористалися, та на 15-20 людей – у школах (ці пункти наразі не задіяні). Це – тимчасовий резерв.
Ми забезпечуємо приватні помешкання, де проживають переселенці, дровами, також цим людям допомагаємо продуктами. Жителів громади просимо лише надати приміщення, допомогти тим, кого з дому вигнала війна. І це ми повинні розуміти та проявити людяність, милосердя, християнську любов. Адже триває війна. І кожен бореться з ворогом своїм способом. Людяністю й милосердям зігріймо серця тих, хто просить притулку. Таким теплим ставленням і своїм посильним внеском у наближення перемоги ми зможемо зберегти Україну.
…Згадуючи буремні дні Майдану 2014 року в Києві, Олег Старовецький захоплюється добротою киян, котрі залюбки надавали учасникам Революції Гідності свої помешкання для відпочинку. Нині ж допомоги потребують вони. А галичани проявляють гостинність і запрошують у свої домівки тих, хто втікає від війни…
Леся БАРДАК
