Професію вчителя багато хто недооцінює. Насправді ж бути вчителем — дуже велика відповідальність. Можна сказати, що вчитель створює майбутнє країни, адже від його праці залежить розвиток знань молодого покоління, його світогляд, переконання, моральні якості. Розглянемо кілька речей, які дратують освітян у їхній роботі.
Якщо вчитель може бути в захваті від зустрічі зі своїми новими учнями, так само може нервуватися від зустрічі з їхніми батьками. Вчителі називають учнів найкращою частиною процесу навчання, а їхніх батьків — найгіршою. Між собою вчителі визначають такі «види» представників батьківського колективу, з якими найважче знайти спільну мов.
Батьки «принцеси»- це ті батьки, які переконані, що їхнє маленьке дорогоцінне чадо не може зробити нічого поганого ніколи!
Батьки «зі зв’язками»- вчителя не попереджають, а просто відправляють до кабінету директора, не шукаючи шляхів порозуміння, щоб розмова відбулася насамперед між ними.
Батьки «хмаринки»- ці батьки ніколи не можуть дати дітям простір, щоб зав’язати шнурки, розставити свої речі або зробити кілька помилок.
Батьки «без кордонів»- якщо вчитель отримує текстове повідомлення або телефонний дзвінок о 23-й годині вечора, навіть не потрібно перевіряти, хто це. Вже знає, що батько чи мама «без кордонів» «просто перевіряє» щось на наступний день.
Батьки-«вчителененависники»- це батьки-хейтери, котрі вважають, що це запасна робота або що її обрали тільки тому, що влітку є канікули. Або ще гірше: вони вважають, що вчитель працює вчителем тут спеціально, щоб створювати способи змусити страждати їхнє чадо (бо в свій час вже так ставилися до своїх вчителів).
Батьки-«драмактори»- місія цих батьків — взяти незначний інцидент у школі, роздути його та повторювати про це так часто, як це необхідно, щоб створити проблему. Для різноманітності іноді бувають сльози, іноді — крики, але драма є завжди.
Вчитель впродовж професійної діяльності налагоджує шляхи порозуміння між адміністрацією, вчителями, учнями та батьками і намагається узгодити правила взаємодії та покращити успіхи дітей.
Пам’ятайте, що у вас є ваша дитина, а у вчителя їх багато.
Юля ЛЕШКОВЯТ
