Коли побувала на ІІ міжнародному фестивалі «Мисливська ватра», який відбувся у неділю у Сколе, вперше у житті пошкодувала, що не вмію ні полювати, ні рибалити. Адже спостерігаючи за цим феєричним дійством, дуже захотілося стати частинкою великої і дружньої родини – Миколаївської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок.
Штандарти мисливських колективів освячували у храмі Різдва Пресвятої Богородиці. Потім урочистою ходою вирушили до палацу Гределів, де мисливські колективи з різних куточків України та Європи демонстрували свої здобутки у мисливській царині. Миколаївщину гідно представила команда у складі голови районної організації УТМР Михайла Адама, мисливців Ігора Данчевського, Святослава Дроздова, Романа Білого, Олександра Мірошнікова, Василя Потурая, Мирона Яцишина, Мирона Пришляка, Віктора Леховича. До речі, під час фестивалю наше товариство поповнилося ще одним повноцінним учасником – у мисливці урочисто посвятили міського голову Миколаєва Андрія Щебеля.
Допоки мисливці готувалися до конкурсу, на якому мали представити тематичну експозицію, мисливську страву, пісню та розповідь мисливської бувальщини, гостей розважали піснями і танцями вокалісти, гурти, творчі аматорські та народні колективи Сколівщини і гості з Яворівщини, а ще професійні гурти «Full house project», «Рокаш» та «Мері». Власники чотирилапих хизувалися своїми друзями у конкурсі собак мисливських порід. Також можна було оглянути виставки мисливських трофеїв, художніх творів, сувенірів та скуштувати бойківських страв. Не менш цікавою була і дитяча програма.
Та справжню гордість за наших мисливців відчули під час нагородження переможців. Адже районні УТМРівці перемогли аж у п’яти номінаціях. Лідія Марків стала «Панною фестивалю», Олег Настасяк отримав подяку за активну участь у роботі Асоціації мисливців, таку ж подяку отримав і голова УТМР Михайло Адам. Та найбільше потішило, що серед численних представників мисливських товариств наші отримали друге місце за кращу експозицію та перше загальнокомандне місце. Овацій та аплодисментів глядачі не шкодували, а наші мисливці щиро раділи кожній нагороді.
Під кінець фестивалю усі гуртом запалили велетенську ватру, дехто із глядачів навіть жартував, що вогонь вищий за Говерлу. Для мене ж «Мисливська ватра» стане ще одним незабутнім спогадом, а мисливці – добрими, щирими та життєрадісними друзями.
Вікторія НИЧТА
