20 листопада на стадіоні «Україна» у Львові відбувся фінальний матч цьогорічного Кубку Львівської області з футболу. У вирішальному протистоянні за трофей ФК «Миколаїв» забив переможний гол «Юності» (Верхня/Нижня Білка).
А передували завершальному двобою півфінальні поєдинки, які команди провели трохи раніше. «Миколаїв» у Давидові змагався із місцевим «Кормілом». До речі, команди не так давно зустрічалися в рамках півфінальних матчів чемпіонату Львівщини, і миколаївчани двічі доволі впевнено обіграли давидівців (ті змарнували чимало гольових моментів, зокрема, не зуміли реалізувати два пенальті – обидва відбив голкіпер Мар’ян Бурмас): 3:0 – вдома та 4:2 – на виїзді. Натомість, у кубковому протистоянні господарі поля добряче попсували нерви футболістам та й вболівальникам «Миколаєва». Ще в середині першого тайму «Кормілу» вдалося повести в рахунку. Всі старання наших земляків відігратися до перерви були марними. Після поновлення гри підопічні Івана Шуги знову раз-по-раз атакували, намагаючись зрівняти рахунок. Негативно впливала на гру якість футбольного поля: футболістам важко було показати всі свої найкращі вміння та розвивати високі швидкості. А час спливав, граючи на користь Давидова, який і надалі вдало відбивався. Та миколаївчани, демонструючи характер, продовжували тиснути, і на 87-ій хвилині простріл із флангу завершився помилкою воротаря суперника і взяттям воріт – 1:1. Гра перейшла в овертайми. Тут психологічна перевага була на боці миколаївчан, адже вони відігралися, а ось давидівці впустили перемогу. На 116-ій хвилині голкіпер «Корміла» парирував потужний удар Ігора Балуха, проте відбив м’яч на ногу Івану Федині, який, перебуваючи на підступах до штрафного майданчика, вдало зіграв на добиванні: одразу сходу пробив по воротах – 2:1. Завдяки цій вольовій звитязі «Миколаїв» пройшов у фінал. А в іншому півфіналі «Юність» (В./Н. Білка) мінімально обіграла СКК «Демня-Фенікс» – 1:0.
Отож, у вирішальному кубковому двобої на «Україні» зустрілися «Миколаїв» та «Юність». Згідно з результатами жеребкування номінальними господарями були «білки». Варто зазначити, що зовсім недавно команди змагалися за «золото» чемпіонату Львівщини і в тому матчі наші земляки зазнали прикрої поразки – 0:3, а отже, прагнули реваншу. Зазирнувши трохи далі в історію, пригадаємо, що обидва колективи вже змагалися у завершальному матчі обласного Кубку: у 2017-му миколаївчани поступилися із рахунокм 0:1, пропустивши прикрий гол на останніх хвилинах зустрічі…
А минулої п’ятниці «Миколаїв» також прагнув захистити титул володаря Кубка Львівщини, який команда минулоріч здобула, обігравши у напруженому дербі СКК «Демня» у серії післяматчевих пенальті – 5:3 (ігровий час – 0:0)… Матч у зв’язку із карантином проходив з обмеженнями: загалом на трибунах перебувало кілька сотень любителів футболу. Найвідданіші з обох сторін скандували назви своїх команд, підтримуючи та закликаючи тих до активних дій. А тим часом до свистка на перерву на полі спостерігалася доволі рівна боротьба. Команди грали, так би мовити, поглядаючи на власні ворота, дбаючи передусім про власну оборону. Адже кожен розумів ціну помилки фінального протистояння. Незважаючи на це, у обох команд були моменти для взяття воріт, проте і тим, й іншим бракувало точності. Тож футболісти пішли на перепочинок за нулів на табло. Вже після поновлення гри, на 58-ій хвилині, під час подачі з кутового футболіст «Юності» у межах власного карного майданчика вдарив Богдана Клима ліктем в обличчя. Завдяки системі відеоповторів, яку було задіяно на допомогу рефері для прийняття справедливих рішень, арбітр Юрій Можаровський мав змогу переглянути цей динамічний епізод у повторі. Після цього футболіст, який порушив правила, отримав друге попередження, як наслідок – вилучення, залишивши свою команду в меншості. Окрім цього, у ворота номінальних господарів поля був призначений пенальті. 11-метровий удар реалізував Ярослав Грица. Він влучно пробив у нижній кут воріт, відкривши рахунок. «Юності» треба було відіграватися, причому вдесятьох. Обидві команди заграли активніше в атаці: «білки» прагнули зрівняти рахунок, а миколаївчани намагалися збільшити свою перевагу. Непогані нагоди раз-по-раз з’являлися біля обох воріт, проте в час, що залишився, жодному з фіналістів не вдалося забити. Тож долю зустрічі та володаря трофею вирішив єдиний переможний гол. А вже у компенсований час опонент «Миколаєва» отримав друге вилучення, залишившись вдев’ятьох. Арбітр після перегляду відеоповтору покарав футболіста «Юності» «червоною» карткою за неспортивну поведінку.
Миколаївчани захистили титул володаря Кубка Львівщини, а заодно гідно відповіли «Юності» за поразку в обласному чемпіонаті. В рамках урочистого нагородження голова Львівської Асоціації футболу Олександр Шевченко вручив переможцям ексклюзивний кубок та «золоті» медалі. У свою чергу «білки» отримали «срібні» медалі. Арбітрів фінального матчу також нагороджено пам’ятними медалями. А вихованець миколаївського футболу Ярослав Грица став кращим гравцем цьогорічного фіналу Кубку Львівщини, отримавши пам’ятну нагороду.
Микола Оприск, президент ФК «Миколаїв»:
«У фіналі зустрілися, безперечно, дві найсильніші команди області. В наших хлопців була подвійна мотивація здобути цей трофей, адже вони на момент фінального протистояння були діючими чемпіонами, захищаючи таким чином цей титул. Окрім цього, як відомо, наша команда нещодавно поступилася «Юності» в заключному двобої чемпіонату і природньо, що футболісти прагнули реабілітуватися за цю прикру невдачу. Тож у фінальному поєдинку Кубка вони зібралися, грали дисципліновано, відповідно до тренерських настанов. У підсумку – заслужена перемога із рахунком 1:0, і колектив іде на зимову перерву в доброму настрої… Також зазначу, що футболісти підтримують ігрову форму, продовжуючи тренування. Щодо подальших планів на наступний сезон, то ми і надалі плануємо грати в чемпіонаті області, а, можливо, спробуємо свої сили й в інших турнірах, зокрема, в чемпіонаті серед аматорів. А ще керівництво та команда щиро вдячні всім вболівальникам «Миколаєва» за підтримку».
Григорій Коваль, капітан ФК «Миколаїв»:
«Перед фінальним протистоянням ми з хлопцями зробили висновки, розібрали помилки, домовилися грати дисципліновано, сконцентруватися на поєдинку, битися за команду та вболівальників і досягти успіху. Як наслідок, футбольна фортуна нагородила нас переможним голом, позитивним підсумковим результатом і ми привезли трофей у Миколаїв… Хочеться відзначити, що семеро гравців «Миколаєва» – місцеві, уродженці та жителі Миколаївщини. Це свідчить про те, що наші футболісти можуть гідно грати на високому рівні. А загалом, підбиваючи підсумки під футбольним сезоном, зазначу, що він пройшов для нас доволі рівно. Ми брали участь у трьох фіналах, здобувши Кубок Львівщини, а також «срібні» медалі чемпіонату та меморіалу Е.Юста… Дякую всім, хто вболіває за нас, і переконаний, що наші вболівальники – найкращі в області. Сподіваюся, що, збираючи любителів гри мільйонів, домашній стадіон буде щоразу заповнений на 100%. Адже завжди: і у випадку невдачі, і в час тріумфу, кожному футболістові зокрема та всій команді загалом потрібна щира підтримка наших відданих вболівальників».
Мирон Кончаківський
Фото Євгена Кравса
Обговорення про post