-Ніхто нічого не говорить, то й торгуємо, як завжди. Я й не чула, що можна обходитися без дрібних копійок, – відповідає на запитання про анонсоване Кабінетом Міністрів України заокруглення сум при розрахунках готівкою продавчиня сільської крамнички Мирослава. І після короткої паузи додає: – Якщо скажуть власники, то будемо розраховуватися з покупцями по-новому.
А ось покупець Микола знає про копійчані зміни. За великим списком назв товарів складає в маркетівський кошик необхідне, а, тим часом, розповідає:
– Про користь заокруглення говорити не буду, бо мені воно однаково. Що за ті 1-4 копійки купиш? Скажуть заплатити 10 замість 6, то без вагань погоджуся. Бо не один раз мені казали не додавати копійку чи дві, особливо з тим не церемоняться в аптеці. Але наступного разу я все віддаю. Краще мати боржників, ніж самому бути винним. Та й носитися з тим дріб’язком не хочу…
Інші співрозмовники теж розповідають, що вартість вагових товарів у магазинах чи на ринку заокруглюють вже давно, більше того – вкрай рідко можете почути, що треба заплатити, наприклад, певне число гривень і 48 копійок. Із дрібною монетою вже не рахуються ні продавці, ні банкіри, ні надавачі послуг, ні покупці, кажуть, що вони вже нічого не вартують.
Тепер це спонтанне заокруглення узаконено. Бо монети номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок згодом виведуть із обігу, а банки й установи роздрібної торгівлі тоді не видаватимуть покупцеві решту до останньої копійки. Правило округлення у межах 10 копійок просте: якщо число (сума в чеку) закінчується на 1, 2, 3 або 4, вартість покупки чи сума платежу занижується. Якщо цифра в чеку закінчується на 5, 6, 7, 8 або 9 – збільшується до десятка. Покупцю належить видати два чеки – один про фактичну вартість покупки, другий – про суму до сплати після заокруглення. На безготівковий розрахунок, тобто банківською карткою тощо, дія постанови не поширюється.
А, втім, Національний банк України має в обігу 2,4 мільярда монет по 1 копійці та 1,9 млрд – по 2 копійки, близько 1,9 млрд – по 5 копійок, 1,6 млрд – по 25 копійок. Монет по 10 і 50 копійок, які продовжать карбувати, в обігу перебуває відповідно 3,8 та 1,2 млрд штук.
Цих монет із обігу не виводять. Тобто, копійки залишатимуться чинним платіжним засобом до повного їхнього зносу. Це означає, що й після 1 липня покупці мають право розраховуватися дрібними монетами, а продавці зобов’язані їх брати. І навіть повинні видавати решту такими монетами – якщо вони є в касі. У такому випадку ні про яке округлення сум у чеках не йдеться.
Якщо буде округлення сум чека, то магазини зобов’язані вказувати в ньому дві суми: одну – нараховану, іншу – до оплати. Недоплата або переплата покупця складе максимум 5 копійок. Наразі невідомо, які саме суми – нараховані чи отримані – бізнес буде зобов’язаний вказувати в податкових документах.
Кажуть, що ця своєрідна реформа затіяна для економії 90 мільйонів гривень на рік, які держава щорічно витрачає на випуск нових грошей і їх транспортування. Також Нацбанк замінює дрібні паперові гривні металевими – номіналом 1 і 2 грн., а наступного року викарбують ужиткові монети номіналами 5 і 10 грн. Оскільки термін служби паперових купюр – кілька років, а металевих – десятиліття, то Нацбанк сподівається економити на виготовленні ще й таких грошових знаків. А ось переходити з паперових купюр на пластикові в НБУ не планують, бо для цього треба повністю замінити обладнання Монетного двору.
Леся БАРДАК
