Днями у соціальній мережі Фейсбук розгорівся скандал через те, що у Дуброві місцеві жителі вирішили встановити фігуру Матері Божої впритул до історико-культурного заповідника «Стільське городище», чим, на думку захисників пам’ятки археології національного значення, спотворили унікальний вигляд городища.
До слова, ще десь місяць тому активісти у тому ж Фейсбуці озвучили своє рішення і просили про допомогу, а самі роботи тривали майже 2 тижні.
– Чому два тижні дирекція заповідника не реагувала на такі дії жителів Дуброви, сказати не можу, – говорить староста Андрій Васильківський. Обурення почалося лише тоді, коли про це заговорили у соціальних мережах. 4 травня у нас вже було багато журналістів, які хотіли зрозуміти ситуацію, а наступного дня відреагували усі відповідні органи і навіть скликали комісію. Що буде з того далі, не скажу, адже комісія мусить вивчити усі «за» і «проти» і прийняти якесь рішення. Єдине, що жителі Дуброви не зверталися за жодними дозволами ні до нас, ні до обласної влади.
5 травня за фактом пошкодження автентичного вигляду шахт історико-культурного заповідника «Стільське городище» відкрито кримінальне провадження. Розслідування розпочато за ч.3 ст.298 КК України (незаконне проведення пошукових робіт на об’єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини щодо пам’яток національного значення).
На сайті ЛОДА повідомляють про те, що наразі комісія склала протокол за результатами виїзду та звернулася до органів місцевого самоврядування з вимогою призупинити всі роботи на об’єкті. 2001 року Кабінет міністрів вніс “Стільське городище” до переліку пам’яток археології національного значення. Але на неї заповідник не розробив облікової документації, є інвентаризація, але нема затверджених меж заповідника. І відтак “Стільське городище”, як пам’ятка, не зареєстроване в Міністерстві культури України. У 2017 році Тростянецька ОТГ отримала офіційного листа від ЛОДА про те, що в її межах є такий заповідник, і з проханням врахувати це у Генплані ОТГ. Але Генплан донині не затверджений.
– У цієї ситуації є дві сторони медалі, – каже доктор історичних наук Леонтій Войтович. – Безперечно, що на розміщення сакральної споруди мала б дати дозвіл місцева влада. По-друге, керівництво заповідника мало б слідкувати за усім, що робиться на території. Але, якщо заповідник не має відповідного паспорта і визначених меж, то тепер ніхто не має права вимагати демонтувати фігуру. Скажу, що ніхто із серйозних науковців не сприймає Стільсько як столицю Білих Хорватів. Об’єкт, практично, не досліджений. Там не розкопано навіть 1 відсотка території.
А ось дирекція заповідника твердить, що над пам’яткою поглумилися.
– Про те, що там плануються такі роботи, – каже директор комунального підприємства Орест Корчинський, – ми знали з чуток. Але, оскільки через карантин працюємо дистанційно, то приїхати і перевірити не мали можливості. Люди, на жаль, самі не розуміють, що наробили. З іншої сторони, вони твердять, що ці печери, у яких вони зараз зберігають картоплю, вирубували у скелях їхні діди і прадіди. Тож я вважаю, що є неповагою встановлювати фігуру Матері Божої поряд із пивницями, де зберігається городина.
Священнослужителі ж не вбачають у діях активістів нічого поганого.
– У встановлені такого оберегу для села немає нічого поганого, – каже декан Миколаївського деканату отець Андрій Павлів. – Втім, люди, перед тим, як щось робити, мали б узгодити свої дії із місцевою владою, разом обрати належне місце для фігури. Я не сумніваюся у тому, що їм ніхто б цього не заборонив, адже це Божа справа.
Жителі Дуброви вважають своє рішення правильним. Чекаємо на рішення відповідної комісії та правоохоронців.
Вікторія НИЧТА
