На недільному фестивалі «Мисливська Ватра» браві хлопці-козаки з шаблями гарцювали перед сценою. То школа бойового гопака «Шаблезуб» презентувала свої вміння.
Серед гостей та миколаївчан чула запитання: «Чи, бува, не зі Львова хлопці?» «Ні, миколаївські!», – з гордістю відповіла мати учасника.
Тож вартує познайомити читачів наших громад з козацьким бойовим мистецтвом.
Бойовий гопак – не танець
Часом складається хибне враження, що гопак – це танець. Танок, звісно, існує. У танцювальному мистецтві гопак – це наш народний танець. А у школі «Шаблезуб» гопак – це українське бойове мистецтво з різноманітними елементами. Ним володіли ще козаки Запорізької Січі. Та часи русифікації і колонізації намагались стерти історичну пам’ять. На щастя, не вдалось. Наприкінці 1980 років український дослідник та знавець бойових мистецтв львів’янин Володимир Пилат відродив бойове мистецтво. Саме його вважають засновником та ідейним натхненником бойового гопака. З часів Незалежності майже у кожному обласному чи районному центрі почали відроджувати єдиноборство.
Не виняток Миколаїв. У нас навчають боїв з 2016 року.
З новачка до тренера
Тренує гопаківців у Миколаєві вчитель Роман Здебський. Про своє захоплення бойовим мистецтвом розповідає так:
«2014 рік можна назвати піком патріотизму та націоналізму. Особливо захоплювався добою козацтва. Випадково в інтернеті натрапив на статтю про бойовий гопак, зацікався і вирішив спробувати. Прочитав і зрозумів, що це для мене».
На той час у Миколаєві щойно відкрилась спортивна школа бойового гопака. Навчався Роман Здебський азів бойового мистецтва 6 років, з них три роки сам тренує підопічних.
Патріотизм, мужність, лідерство
Кожне тренування юні гопаківці розпочинають і завершують молитвою.
«Патріотизм, мужність, лідерство – ті важливі якості, які виховує бойовий гопак у хлопчаків», – розповідає Роман Здебський.
Цю думку підтверджує миколаївський фотограф Богдан Яців, який також вчився бойовому гопаку.
«Бойовим гопаком займався трохи більше як рік. Спорт, бойове мистецтво додало мені, на той час 16-річному підлітку, впевненості в собі. Добре самопочуття, активність, енергія. Заняття спортом тренують витривалість і привчають до режиму. Є тренування, є графік, а отже – систематичність», – каже Богдан Яців.
Надія Стадник, мати гопаківця Святослава, розповідає:
«Син з першого класу відвідує тренування. З усіх єдиноборств саме гопак припав йому найбільше до серця. На тренування ходить із задоволенням. Мені як мамі це відрадно. Бойовий гопак – це не тільки спорт, ще й братерство. Імпонує і те, що в дітях виховують відповідальність, чесність, патріотизм. Віднедавна син вступив до лав «Пласту». Обидва заняття взаємно доповнюють одне одного».
Мають гопаківці своїх чемпіонів: Костянтин Труш та Назар Галецький – переможці всеукраїнських турнірів.
Не гопаком єдиним
Тренування – це лише частина занять у школі бойового гопака. Спортивні наставники з вихованцями разом ходять на природу, мандрують околицями, вивчають історичні локації, підкорюють вершини. Одна з останніх мандрівок – до гроту «Прийма». Хлопчаки майже весь день провели на природі, без гаджетів, розпалювали ватру, готували й смакували козацькі страви.
Влітку школа влаштовує вишкільні табори.
«Один з них у Старосамбірському районі, у селі Ясениця-Замкова. Там на гопаківців чекають справжні спартанські умови: хлопці ночують в наметах, тренуються посеред мальовничих гір. Акцент в таборах також роблять на військовому вишколі, вчать поводитись зі зброєю, метати ножі. Цей табір для старших хлопців.
Для молодших є табір у Верхньому Синьовидному на Сколівщині. В цьому таборі більше розваг, більше ігор, є сплав по річці», – розповідає тренер Роман Здебський.
Готові спробувати?
За сім років існування школа бойового гопака тричі змінювала локацію. Спершу тренувались у спортзалі миколаївської першої школи, згодом на базі ліцею, а цьогоріч перебрались до спортивного залу Миколаївської гімназії. Тренуються тричі на тиждень.
Старт тренувань – з вересня, ось уже за кілька днів. Займатись планують у вівторок, четвер по обіді та в суботу вранці. Годину занять наразі узгоджують.
До своїх лав гопаківці запрошують з п’яти років. Якщо надумали навчити своїх синів чи онуків козацького гарту та відваги – вам сюди.
Любов Добжанська
