Про стан інфраструктури, кадрові рішення, інвестиції і розвиток Миколаївської територіальної громади – у розмові з міським головою Миколаєва Андрієм Щебелем.
– Андрію Івановичу, вже минув майже рік, як ви очолили Миколаївську громаду. Як можете його схарактеризувати? З якими проблемними питаннями зіткнулися?
– Рік був нелегкий, достатньо багато виявили проблем, які тягнули нас в невизначеність. Це стосується землі та майна.
Стикнулися з проблемами в медицині, освіті, чого раніше не було ні в міській раді, ні в сільських, бо за це відповідала адміністративна гілка влади. А за цим усім стоять людські долі і, щоб приймати якісь рішення, ці проблеми треба вивчити досить детально і прискіпливо. Не є таємницею, що держава усе віддала в руки органів місцевого самоврядування. Від держави отримуємо освітню субвенцію, яка спрямовується на зарплату вчителів, кошти від НЦЗУ на зарплату лікарів, а комунальні платежі фінансуємо з бюджету громади. До прикладу, якщо на початку року ми закладали на функціонування медичних закладів близько 5,5 мільйонів гривень, то до кінця року потрібно виділити ще понад 3 мільйони. Аналогічна ситуація в освітній галузі. А ці кошти ми планували виділити на дороги, тротуари, на втілення інноваційних потреб.
Невирішеним залишається питання будівлі «Укртелекому». Ми у бюджеті громади запланували дохід від оренди цієї будівлі близько 300 тисяч гривень. Довелося шукати додаткові резерви, щоб погасити різницю. При перевиконанні бюджету на 9 мільйонів гривень за підсумками 8 місяців ми розв’язали проблему. Зараз же судимося зі Стрийською райрадою. Я запропонував голові районної ради підписати мирову угоду. Перемовини наразі тривають.
– Розкажіть детальніше про стан об’єктів інфраструктури.
– Стан наших освітніх закладів загалом оцінюю як задовільний. Найгірша ситуація в Миколаївській ЗОШ №2, Устянській, Колодрубівській школах. У Великогорожаннівській є проблеми з котельнею, в Більченському НВК треба міняти труби.
Отримали у спадок два прекрасні садочки у Рудниках і в Дроговижі. Єдине, що треба виправити, то це заробітні плати. Вони значно менші, ніж в освітян в школах. Ненормально, коли педагог зі стажем отримує заробітну плату 7 тисяч гривень. Вирішили відкрити дошкільний навчальний заклад в Колодрубах. Однак тут виникає питання наповнюваності. Якщо відкриємо садочок на дві групи, а це 40 дітей, то в Колодрубах стільки не назбирається. Тож дітей потрібно буде возити з Новосілок, Малої Горожанни.
У Будинку дитячої та юнацької творчості треба покращувати умови для дітей та вчителів.
Школа мистецтв – ідеальна, там все є. Тож зараз працюємо над її розширенням: зараз плануємо відкрити філії у Народних домах Рудників та Гірського.
Що стосується Народних домів, то, вважаю, тут все залежить від людей. Наприклад, якщо в Рудниках Народний дім в хорошому стані, то в Гірському дуже багато невирішених проблем. Задоволений керівником Народного Дому у Більчому. У Малій Горожанні людина з шевченківської хати зробила пристойну установу.
Найбільш впорядкована бібліотечна галузь. В яку бібліотеку не зайдеш – всюди порядок. Питання є лише до відвідуваності бібліотек. Якщо читачів не буде, то рано чи пізно постане запитання: для чого тоді бібліотека?
– Очоливши громаду, ви зробили кардинальні кадрові зміни. Чи задоволені роботою структурних підрозділів міської ради та їхніх керівників?
– Почну з хорошої ініціативи Наталії Лешковят, яка організувала Молодіжну раду. Маємо великі сподівання, що виховаємо кадри, які потім прийдуть на наші місця і вже знатимуть, як рішення приймаються, як бюджет розподіляється. Молодіжні заходи, проведені, до прикладу, на «Мисливській ватрі», показали, що молодь у нас може, хоче і готова працювати. Ми ж їх підтримуватимемо. Думаю, що при формуванні бюджету-2022 2% від надходжень виділимо на молодіжні, спортивні та культурні заходи.
Стосовно спорту скажу, що приємно, що у нас розвивається не тільки футбол. Я б волів, щоб спортивна школа розвивалася трішки краще і вже зробив зауваження керівнику. Не можуть кошти з бюджету, які надійшли ще навесні, освоюватися аж тепер. І це стосується не лише спортивної школи, але й ряду загальноосвітніх шкіл. Та все ж зараз тут підлогу, рекуператори. Допомагаємо також СОК «Ювілейний». Розробили проєкт на повну реконструкцію стадіону. Мова йде про трибуни, тенісний корт, універсальне поле для волейболу-баскетболу, штучне покриття, шість бігових доріжок. Вартість цього проєкту близько 72 мільйонів гривень, тож сподіваємось, що нам вдасться отримати кошти з обласного і державного бюджетів.
Досвідчений начальник у відділі соціального захисту населення – Олег Старовецький. Відділ розробив ряд програм, виділяються кошти на різного роду допомоги, наприклад, атовцям. Принаймні до мене як до голови скарги на роботу відділу не надходило.
Відзначу управління надання адміністративних послуг та державної реєстрації. Яке очолює Іван Данилко. Тут працюють фахівці високого рівня. За моєї підтримки управління отримало дозвіл і засоби на проведення реєстрації транспортних засобів, видачі водійських посвідчень.
Найбільше звернень і найбільше проблемних питань вивчає відділ земельних відносин, яким керує Андрій Крив’як. Скажу, що після створення громади ми мусили переглянути всі рішення, які приймалися стосовно земель у наших населених пунктах, і цей процес все ще триває. Бо виникли такі ситуації, коли Держгеокадастр поділив землі без участі сільських рад, багато невідповідностей у генеральних планах сіл. Робота клопітка. Але ми таки виставили земельні ділянки сільськогосподарського призначення на аукціон із продажу права оренди. За 114 га до міського бюджету надійшло 1,200 мільйона гривень. Також практично завершили виділення землі атовцям.
У Миколаївській громаді діє Програма надання допомоги громадянам, які вирощують від 4 і більше голів великої рогатої худоби. Розроблено кілька проєктів громадських пасовищ. Але, наприклад, у Рудниках, де донедавна селяни воювали за пасовище, тепер ніхто на нього й не дивляться. Бо ж його треба доглядати, загородити, засіяти.
Зараз взялися за господарські двори. Багато людей мають нерухомість, а за землю платити не хочуть. Тож зараз маємо досить серйозний запас роботи щодо наповнення бюджету. Вважаю, що кожен клапоть землі повинен приносити дохід до міського бюджету. Нехай люди законно сплачують всі податки. Інакше ми це маленьке село не розвинемо, бо ми ж один одного дуримо.
Велике питання до водойм, бо практично ніхто з власників чи орендарів не має повної документації на ці об’єкти, щоб ми могли говорити, що вони платять всі податки.
Цими та іншими питаннями займається відділ агропромислового комплексу, екології, природних ресурсів та розвитку територій.
Кілька слів хочу сказати й про медичну галузь. Юрій Кучер, генеральний директор КНП “Миколаївська міська лікарня” презентував дорожню карту розвитку медицини. Медики мають напрацьовані кадрові зміни, ротації тих чи інших відділів. Спільними зусиллями ми ремонтуємо перший поверх старого корпусу лікарні, там буде реабілітаційне відділення. Сподіваюся, що найближчим часом зробимо ремонт і на третьому поверсі, куди переселиться пологовий. Будівлю, де зараз розміщується пологовий, є пропозиції продати. Але я не братиму на себе відповідальність приймати таке рішення одноосібно. Нехай проводять громадське обговорення, надають протокол, тоді поставлю питання на сесію. До прикладу, в громаді є багато таких будівель. Лікарня в Новосілках-Опарських, частина амбулаторії в Рудниках, стара амбулаторія в Гірському, новозбудований пренатальний і стоматологія у Миколаєві. І це тільки медична галузь. Що з ними робити? Я поставив це запитання комісії, старостам і медикам.
– На одному із засідань виконкому ви говорили про можливість купівлі нічийних, безгосподарних домівок та передачу їх у власність дітям-сиротам чи іншим громадянам, котрі потребують житла.
– Така оселя є в Новосілках-Опарських. Ми відремонтували будинок, прибрали подвір’я. Розв’яжемо питання власності – і хата готова до життя. Відділ соцзахисту має підшукати кандидатуру з-поміж атовців або серед дітей-сиріт. Ще маємо село Липиці, де пустують хати. Та й в інших селах, можливо, є таке житло. Обговорюватиму це питання зі старостами й депутатами.
– Перейдімо до дорожньої інфраструктури.
– На жаль, цього року нема чим хвалитися, неефективно спрацювали в цьому напрямку. Гроші в бюджеті є, але через різного роду реорганізації лише десь у вересні почався рух в частині укладання угод, початку робіт. І це, вважаю, проблема апарату. Дорога Випучки-Рудники відремонтована так-сяк та ще й не до кінця. Обіцяють на наступний рік завершити. Дороги, які ведуть до Новосілок, Малої Горожанни, на балансі департаменту автомобільних доріг обласної держадміністрації і ними ніхто не займався.
Звичайно, що ми розпочали ремонти ряду доріг і тротуарів у Миколаєві, об’єктів благоустрою в сільських населених пунктах. Але вже і люди зрозуміли, як їм треба працювати, і ми вже набираємо обертів в частині ремонтів дорожньої інфраструктури, в тому числі й по селах. Є села, звідки ми забрали кошти, скерувавши їх на садочок в Колодрубах чи незавершені об’єкти з попередньої каденції. Є куски доріг не залатані, як ось 900 метрів покриття між Кагуєвом і Гонятичами. Але, знову ж, це дорога обласного значення, тому мусимо її доробляти спільно з департаментом ЛОДА. Так само напрямок Більче-Болоня. Є села, в яких більш-менш порядок з дорогами. Хочу відзначити Більче, де проміжні вулички фактично всі відремонтовані. Гарна центральна дорога у Рудниках, вже визначено переможців тендеру на відновлення покриття по вулиці Шкільна. Хоча, знову ж таки, аж тепер, а кошти ми виділяли ще в грудні.
– Яку б ви дали оцінку роботі комунальних служб міста?
– У комунальній господарці найбільше проблем. «ЖКУ» має велику заборгованість, і я не бачу можливості її погашення їхніми власними зусиллями. Зрештою, пропонуватиму на сесію зміни в діяльності комунальників, в кадрових питаннях та й, зрештою, у використанні коштів на об’єкти благоустрою і забезпечення чистоти в громаді.
Багато незадоволення від роботи «Миколаївводоканалу». Хоча зараз Миколаїв навіть не в топі найдорожчих цін на воду. Візьмімо селище Розділ, де вартість води 46 чи 48 гривень за куб; у Стрию, Дрогобичі – близько 40 гривень. Але, де 60 тисяч абонентів, а де – 13, а витрати плюс-мінус однакові. Є питання до адміністративного корпусу, бо левова частка ціни в тарифі – це зарплата. І нехай працівники підприємства не думають, що за них хтось розв’яже їхнє питання, а воно просте: комунальне підприємство має займатися додатковою діяльністю і бути прибутковим. Ми знайдемо запасний вихід. Нам нічого не коштує передати всі функції на новостворене комунальне підприємство «Благоустрій», найнявши 10 працівників. Сподіваюся, що люди все ж зрозуміють і нам до радикальних кроків не потрібно буде вдаватися.
– Андрію Івановичу, чи вдається залучати до громади інвесторів? Які проєкти вони впроваджують?
– Насамперед скажу, що, подав пропозиції співпраці торговельній мережі «АТБ» і сподіваюся, що в Миколаєві незабаром з’явиться їхній магазин. До слова, один такий планують зводити на трасі біля Тростянця.
Віддаю належне Зіновію Козицькому, засновнику «Західнадрасервіс» та співвласнику газовидобувного підприємства «Горизонти», який погодився перереєструватися в нашій громаді. Тож 60% надходження від ПДФО, а це більше мільйона гривень на місяць, поступатиме в наш бюджет.
Зараз готуємо документи на аукціон на встановлення заправок на дорогах Рудники-Дрогобич і Пустомити-Меденичі.
Ще однією інвестицією займався мій заступник Іван Буга. Це американський гранд, який передбачає будівництво велосипедної доріжки по річищу Дністра від Колодрубів до Устя. Позитив ще й у тому, що і річище почнуть потрохи розчищати.
Ті плани, які я озвучував перед виборами – про будівництво автобусного складального цеху, овочепереробного – я не полишив. Не скажу, що немає претендентів, але кінцевих домовленостей наразі не досягнуто.
Тож, попри прекрасну логістичну розв’язку, поки що не маю чим похвалитися.
– І на завершення, чи знаходите порозуміння депутатського корпусу?
– Не спостерігаю серед депутатського корпусу деструктивної політики. Депутати належно працюють у комісіях, злагоджено голосують на сесіях. Зрештою, кому потрібні вистави в сесійному залі. Мені імпонує цей депутатський корпус: є розуміння, що працюємо всі на благо громади.
Спілкувалася Ірина Леськів
