Advertisement

Знахабніли геть хом’яки, кроти, миші, а «підспівують» їм на полях слимаки, хрущі та мурашки. Урожай нищать нещадно, а що не можуть з’їсти вже, те понадкушували. Переконання в цьому має кожен господар із Раделичів. Ласих на готовеньке намножилося стільки, що методи боротьби – майже безрезультатні. Як же ж позбутися тих крадіїв?

– Поки впоралися із картоплею на ділянці за селом, втратили багато врожаю кукурудзи, моркви і столового буряка, вирощених біля будинку. Коли ми з родиною прийшли на город по моркву, здивувалися кількості нір на городі. Напевно, з кожної вночі хтось вилазить і тягне у свою схованку все, що ми виростили. А ще побачили багато погризених коренів моркви і буряка. Буряк їли слимаки, ми бачили їх, – розповідає  65-річний власник трьох земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства  пан Володимир.

Про те, як боротися з непрошеними гостями, родина пана Володимира  знає, але ефект, за словами господаря, малий. Бо шкідників розвелося дуже-дуже багато, позбутися їх стало б можливим лише спільними зусиллями.

-А наші люди як думають? Побачили, що я розкладаю в нори приманку, і заспокоїлися, що миші здохнуть. Помітили в мене на городі сильце для хом’яка, то й сподіваються, що він туди потрапить. Ще й підсміюються з мене, мисливцем називають. А самі нічого не роблять, хіба торік розкладали пусті пляшки, щоби свист вітру порозганяв гризунів із їхнього городу. А цієї живності зараз так багато,  вона нікуди не подінеться, якщо її не знищити, і незабаром таки повернеться туди, де багато їжі, – скаржиться пан Володимир. – Треба оголосити в селах день боротьби зі шкідниками, щоби одночасно всі вийшли на свої наділи і порозкладали різні приманки…

Днями в редакцію зателефонував пенсіонер із Миколаєва, до якого хом’як забіг у хату. Заховався так, що не могли впоратися з його пошуком  усією сім’єю. Потім розклали отруту, сподіваючись, що він її з’їсть. Але «гість» уночі сміливо чимчикував покоями то туди, то сюди, не забуваючи і про кухню. А через два дні й зовсім перестав боятися людей. Почали його виганяти з хати, а він не вступається, ще й пищить, стрибає на палицю, намагаючись її вкусити. Насилу випровадили за поріг, а він назад до хати преться. Ледве його позбулися… Цього ж дня почали генеральне прибирання у помешканні, то помітили у кутку за диваном гору продуктів, серед яких немало отрути-приманки.

-У роки масового розмноження гризунів, особливо мишей, а останні роки можна такими назвати, – кажуть захисники рослин, – шкода від них дуже значна. Зазвичай регулюванню чисельності гризунів сприяють природно-кліматичні умови або природні фактори – наприклад, ранні морози та відсутність снігового покриву, ожеледиці й утворення крижаної кірки на полях, різкі зимові відлиги з таненням снігу спричинюють загибель цих гризунів. Зниженню їх кількості сприяють також посушливі умови весни й літа. Певну роль у цьому відіграють також хижі та всеїдні птахи й ссавці. Та, попри це, щільність та шкодочинність мишей та полівок на сільськогосподарських угіддях ще досить високі. Найважливішими профілактичними заходами є агротехнічні: дотримання сівозміни, боротьба з бур’янами на полях і в місцях резервацій гризунів, своєчасне й без втрат збирання врожаю, своєчасна та якісна оранка. Усе це позбавляє гризунів кормової бази і надійного сховища. Для зменшення популяції мишей на 70-75% оранку проводять на глибину 25-30 см, бо це сприяє руйнуванню гнізд і кормових камер шкідників.

Хімічні та біологічні засоби знищення розкладають на полях восени, після збирання врожаю, або навесні, у період дефіциту природної їжі для гризунів. Принаду відновлюють через кожні 5-7 днів – аж до повного знищення гризунів. Проти мишоподібних гризунів можна використовувати й аміачну воду – 150-200 г на нору з наступним притоптуванням.

У гурті людей прозвучала цікава думка: у нору помістити перевернутий флакон нашатирного спирту, але корок треба проколоти, щоб рідина поступово капала в нору. Кажуть, що запах пожене непрошених гостей за тридев’ять земель.

А ось нестандартне рішення в боротьбі з гризунами прийняли науковці Нової Зеландії. Ці вчені пропонують «редагувати» гени гризунів задля контролю і зменшення їх популяції штучним  створенням генної системи, що сама буде розповсюджуватися в популяції  гризунів. Таким  чином буде можливе створення нових видів тварин, що витіснять своїх пращурів, при цьому самі почнуть розмножуватися набагато повільніше, згодом зовсім вимруть. Чи не прискорить це втручання в природу руйнування еко-системи країни і планети загалом, наразі невідомо.

Леся Бардак

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Напишіть Ваш коментар
Вкажіть Ваше ім'я