Advertisement

Погодьмося, що найбільше нашої допомоги потребують ті, хто сам собі не здатен допомогти. Мова йде про братів наших менших — котів та собак, які через чиютсь черствість та байдужість опинилися на вулиці. І їх у кожному місті чи селі безліч.
У Новому Роздолі ситуація із безпритульними тваринами потроху починає змінюватися на краще. Вже понад рік ними опікується людина із великим і добрим серцем — Олег Печенюк. Він не лише їх лікує та годує, а й навіть вирішив обладнати для них притулок, у якому вже найближчим часом усі безхатьки знайдуть тепло і любов.
– Усе почалося якось спонтанно, — розповідає пан Олег. – Першу собачку підібрав на вулиці минулого року у лютому. Господиня набавилася і просто викинула її на вулицю. Пам’ятаю як сьогодні, тоді було дуже холодно, собака, виснажена від морозу і голоду, ходила поміж людьми і шукала ту, кого любила понад усе на світі. Мені її стало дуже шкода і я забрав її додому. Якщо відверто, то я ніколи не думав, що любов до тварин переросте у такий волонтерський рух. Але одразу після того, як у мене з’явилася чотирилапа подруга, я почав опікуватися усіма безхатьками Нового Роздолу.
Спершу годував їх та лікував за власний кошт. Я підприємець, і усі зароблені кошти ішли на моїх підопічних. Спочатку їздив містом і годував їх там, де вони жили. Але потім зрозумів, що їх усіх треба оселити під одним дахом — вберегти від холоду і дощів. Так вирішив обладнати притулок. Наразі нам дозволили тимчасово користуватися спорудами колишнього комбінату “Сірка”.
Зараз у невеличкому притулку живе понад 10 собак.
– Небайдужі допомогли обладнати будки та вольєри, — продовжує засновник притулку. – На щастя, люди допомагають. Хто грошима, хто кормами. Але і цього не вистачає. Та я не опускаю рук. Зараз якраз розпочав реєстрацію благодійної організації. А вже після цього офіційно зареєструю і притулок. Сподіваюся, що міська рада нам допоможе десь розміститися.
Зараз впевнений лише в одному — своїх підопічних більше не залишу без нагляду і турботи, адже вони всі для мене стали рідними. Та й як їх можна покинути? Ось, наприклад, Соня, яка через халатність свого господаря втратила передню лапку. Знайшов її після того, як вона потратила під машину. Відвіз до ветеринара. Спочатку пробували лапку врятувати, але, на жаль, не вдалося. Та Соня така життєрадісна і сильна собака, що тепер і без лапки веде повноцінне собаче життя. Хатіко також підібрав на вулиці. Коли пес захворів, то став не потрібний господарю і він його вигнав на вулицю. На його лікування витратив 2 тисячі гривень, а господар просто “вмив руки”.
Тепер тваринам живеться добре. Пан Олег возить їх на прогулянки. У тепліші дні навіть на озеро, щоб ті могли досхочу поплавати. Навідуються у притулок і діти. Вони вигулюють собак, годують, а основне — їм дарують те тепло і любов, яких вони до цього були позбавлені.
А Олег Печенюк мріє про те, що вже найближчим часом зможе прихистити усіх міських тваринок, які потребують домівки. І вірить, що світ не без добрих людей. А тому впевнений, що знайде однодумців, які з радістю підтримають таку ідею.

Вікторія Ничта

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Напишіть Ваш коментар
Вкажіть Ваше ім'я