Advertisement

Бродячі собаки вже давно стали невід’ємною атрибутикою нашого невеличкого райцентру. І все б нічого, живуть собі та й живуть. Але інколи з тих чи інших причин ці «друзі людини» стають агресивними і небезпечними та можуть завдати травм, непоправної шкоди здоров’ю не лише дитині, а й дорослому.

Такий випадок трапився нещодавно із жителькою Рудників пані Іриною. Проходячи серед білого дня біля Миколаївської ЗОШ №2, жінка помітила великого волохатого собаку білого кольору. Спочатку тварина здавалася мирною, а тому у потерпілої жодної перестороги не викликала. Та ні з того ні з сього пес почав гарчати і різко вчепився зубами жінці у ногу. Пані Ірина від нестерпного болю почала голосно кричати, це, мабуть, налякало тварину і вона втекла. Та цим ця сумна історія не завершилася. Потерпіла була змушена звернутися у Миколаївську КЦРЛ, де їй надали кваліфіковану медичну допомогу. Та й пережитий стрес досі не дає їй спокійно спати.

Ця історія є ще одним підтвердженням того, що “нічийні” тварини можуть бути непередбачуваними, а ходити нашими вулицями не так вже і безпечно. А як бореться із цим явищем наша міська влада, запитали у керуючого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради Юрія Шпака:

– За відлов і стерилізацію таких тварин відповідають комунальники. Але і міська влада сприяє їм у цьому постійно. Ми розробляємо спеціальні програми та виділяємо на такі заходи необхідні кошти. Та, як не прикро про це говорити, нам у цьому заважають так звані місцеві “захисники тварин”. Останнього разу, коли ми запросили до міста службу, яка має необхідну ліцензію на стерилізацію бродячих тварин, окремі містяни зробили усе для того, щоб жодна собака “не постраждала” і просто вигнали стерилізаторів із міста. Тому боротися із цим явищем не так вже і просто.

Чим же небезпечний укус бродячої тварини для людини? Заступник головного лікаря Миколаївської КЦРЛ Оксана Держило-Ганич розповідає, що ступінь небезпеки укусу тварини залежить від декількох факторів. Чим сильніше пошкодження, тим вища ймовірність, що зачеплена якась велика вена або артерія. При сильних травмах можливий розвиток внутрішньої кровотечі. При поверхневих укусах пошкоджується тільки шкіра. Як правило, такі травми не становлять серйозної загрози і швидко гояться. При рваних ранах ушкоджуються м’язи, у важких випадках – суглоби, зв’язки і навіть кістки. При пошкодженні шкіри в рану потрапляють різні мікроби, які можуть викликати місцеве запалення або загальний сепсис. Особливо небезпечний збудник правця, який може потрапити в рану з частинками землі, тому при укусах рекомендується вводити протиправцеву сироватку.

Також напад собаки може викликати сильний переляк, що для маленьких дітей і людей з хронічними серцевими захворюваннями може мати плачевні наслідки. Підвищення артеріального тиску, ризик розвитку серцевої недостатності, психічні розлади – все це вимагає негайної лікарської допомоги.

Та найстрашніше у такій ситуації – ймовірність заразитися сказом. Цей вірус передається людині зі слиною інфікованої тварини. При цьому собака може не проявляти ніяких зовнішніх ознак, оскільки вірус виділяється вже наприкінці інкубаційного періоду, за кілька днів до появи перших ознак захворювання. Зараження людини можливе не тільки при укусі, але і при попаданні слини на пошкоджену шкіру або слизові оболонки очей, ротової і носової порожнин. Потрапляючи в організм, вірус розвивається доволі повільно, поширюючись по нервових шляхах і вражаючи нервову систему. Симптоми сказу у людини після укусу собаки розвиваються через 10-15 днів. Вірогідність зараження сказом залежить від місця укусу, кількості вірусу, що потрапив в організм, стану імунної системи та деяких інших факторів. Найбільша вірогідність зараження – при укусах в області обличчя, шиї, плечей. При поверхневих ушкодженнях інкубаційний період захворювання може становити до 2-3 місяців, в деяких випадках навіть до року. У хворої людини спостерігаються такі симптоми: агресивність; сухість в роті; галюцинації; судоми; підвищення чутливості, боязнь яскравого світла, різких звуків; водобоязнь, спазми м’язів горла; порушення свідомості; парези і паралічі. Смерть настає через 5-8 днів від моменту появи перших симптомів сказу від паралічу дихання. Сказ має практично 100% смертельний результат. Людей, які вижили після появи перших ознак хвороби – одиниці. Тому при укусі невідомої собаки дуже важливо негайно звернутися за медичною допомогою! Профілактикою сказу займається лікар-рабіолог.

Що ж робити, якщо вкусила скажена собака? Не варто панікувати. Надайте першу допомогу, обробивши рану, і зверніться до травматолога за місцем проживання або безпосередньо в антирабічний центр. Вакцинація від сказу буде ефективна, навіть якщо її почати в межах 12-14 днів після укусу, але це найпізніший термін. У будь-якому випадку потрібно починати курс уколів якомога раніше.

…До речі, небезпечний собака і далі розгулює вулицями Миколаєва. Тож будьте обережні, принаймні, минайте бродячих тварин десятими дорогами…

Вікторія Ничта

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Напишіть Ваш коментар
Вкажіть Ваше ім'я